Реалізація права на безоплатну правову допомогу: конституційні та галузеві аспекти

Анотація

Метою статті є аналіз конституційно-правових та галузевих аспектів реалізації права на безоплатну правову допомогу, визначення оптимального суб’єкта адміністрування системи безоплатної вторинної пра- вової допомоги в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою наукової праці є комплекс загальнонаукових та спеці- альних методів і прийомів наукового пізнання, зокрема, діалектичний, системно-структурний, формаль- но-логічний, статистичний метод, а також методи моделювання, аналізу та синтезу та ін.
Результати та висновки. Відповідно до ст. 59 Конституції України, профільного Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, процесуальних кодексів та підзаконних нормативно-правових актів в Укра- їні створено розгалужену систему безоплатної правової допомоги, що включає надання безоплатної пер- винної й вторинної правової допомоги.
Незважаючи на суворі умови повномасштабної війни, система безоплатної правової допомоги продемон- струвала інституційну стійкість й прагнення до розвитку та посилення свого кадрового потенціалу. Адвокат- ський корпус є передовим авангардом й основою системи безоплатної правової допомоги, що здатен вирішу- вати складні професійні та етичні питання, які постали у зв’язку з російським військовим вторгненням. Реа- лізація функції управління (адміністрування) системою БВПД має здійснюватися Координаційним центром з надання правової допомоги. Передача цієї функції до органів Національної асоціації адвокатів України не є обгрунтованою та несе ризики зменшення прозорості розподілу доручень про надання БВПД між адвокатами та оплати їх послуг з державного бюджету. Покладення на Координаційний центр з надання правової допомо- ги повноважень щодо розподілу бюджетних коштів на оплату послуг адвокатів корелюється із необхідністю надання його представникам повноважень щодо моніторингу якості наданої адвокатами допомоги.
Багато українських адвокатів змінили етичні підходи щодо захисту осіб, які підозрюються у вчиненні зло- чинів, пов’язаних із сприянням російській військовій агресії. Основними причинами цього стали патріотичні переконання, ризики людського осуду, ототожнення адвоката й клієнта, репутаційні та моральні втрати.
Необхідним є корегування нормативних вимог щодо часу прибуття адвоката до клієнта шляхом закріплення можливості приїзду захисника після закінчення повітряної тривоги, комендантської години або поновлення транспортного сполучення. Для підвищення довіри й транспарентності в роботі системи БВПД доцільним є по- етапне запровадження автоматизованого розподілу доручень між адвокатами на підставі визначених критеріїв.