КОНСТИТУЦІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В АРГУМЕНТАЦІЇ РІШЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНИХ СУДІВ

Автор(и)

  • Oksana Shcherbanyuk Head of the Department of Procedural Law, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, , Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-5399.2020.3.08

Ключові слова:

конституційне провадження, конституційна аргументація, національна ідентичність;, інтерпретаційний аргумент, конституціоналізм

Анотація

Сучасним напрямком сучасного європейського конституціоналізму є питання конституційної ідентичності. Конституційні суди, які є втіленням не лише захисту Конституції, але й обмеження влади, є впливовими суб’єктами оцінки міжнародних зобов’язань країни та їх реалізації у національному законодавстві. Метою статті є аналіз конституційної ідентичності в аргументації рішень конституційних судів. Метод дослідження – порівняльно-правовий аналіз практики органів конституційного контролю з метою оцінки вираження концепції поваги національної ідентичності, яка стала умовою та принципом правової інтеграції в європейському регіоні. Крім того, використовувався емпіричний аналіз рішень конституційних судів. За допомогою системно-структурного методу проаналізована доктрина про «конституційні межі» як складова конституційної ідентичності.

Відзначається, що поняття «ідентичність» з’явилось і стало активно використовуватися європейськими конституційними судами для обґрунтування рішень, пов’язаних із процесами європейської інтеграції та розширенням впливу наднаціональних інституцій міжнародних організацій, зокрема Європейського Союзу. Доведено, що рішення конституційних судів повинні базуватися на національних правових цінностях з урахуванням міжнародної практики та принципу верховенства Конституції. У той же час національні суди повинні враховувати міжнародні зобов’язання країни при прийнятті рішень. У сучасному світі конституційні суди співпрацюють із судами міжнародних організацій, які формують загальну прецедентну практику в державах-членах, зокрема щодо тлумачення прав людини. Це виявляється у цитуванні конституційними судами своїх актів рішень наднаціональних судових органів. Слід також зазначити, що при формуванні своєї правової позиції конституційний суд може керуватися позиціями міжнародних судів, але згідно з доктриною судового розсуду національний суд може вільно оцінювати обставини справи, і його найкраще знати з національними особливостями та специфікою національного законодавства.

Аналіз рішень органів конституційного судочинства, які використовували поняття конституційної ідентичності, дав підставу стверджувати, що суди у своїй практиці в своїй інтерпретації апелювали до різних аргументів в залежності від особливостей справи. Наприклад, формулюючи доктрину конституційних кордонів, Конституційний Суд Італії, обґрунтовуючи своє рішення, використовував одночасно аргумент за аналогією, аргумент згоди, аргумент загальних принципів. Федеральний конституційний суд Німеччини у своєму рішенні у справі про Маастрихтський договір вдався до натуралістичних та системних аргументів.

Зроблено висновок, що конституційна ідентичність - це система інтерпретаційних аргументів, що використовуються конституційними судами для обґрунтування рішень, що перевіряють відповідність національній специфіці конституційних норм. Звичайно, це стосується категорій так званих «складних справ», для аргументації яких потрібна система вагомих аргументів.

Посилання

Arnaiz, Alejandro Saiz & Llivina, Carina Alcoberro. (2013) National Constitutional Identity and European Integration. Cambridge [etc.]: Intersentia, ] cop. 2013. 326 p. Available from: https://dialnet.unirioja.es/servlet/libro?codigo=713790 [in English].

Judgment of the Court of 17 December 1970. Internationale Handelsgesellschaft mbH v Einfuhr- und Vorratsstelle für Getreide und Futtermittel. Reference for a preliminary ruling: Verwaltungsgericht Frankfurt am Main-Germany. Case 11-70. Available from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A61970CJ0011 [in English]

Faraguna, Pietro. (2016). Taking Constitutional Identities Away from the Courts. Brooklyn Journal of International Law. Vol. 41:2. 490-578. Available from: https://core.ac.uk/download/pdf/54549653.pdf [in English].

Jacobsohn, G. (2006). Constitutional Identity. The Review of Politics, 68(3), 361-397.DOI: 10.1017/S0034670506000192 [in English].

Kucherenko, P., Klochko, E. (2019) The Concept of Constitutional Identity as a Legal Argument in Constitutional Judicial Practice. Russian Law Journal. 2019;7(4):99-124. DOI: 10.17589/2309-8678-2019-7-4-99-124 [in English].

Marti, Jose Luis. (2013). Two Different Ideas of Constitutional Identity: Identity of the Constitution v. Identity of the People. In National Constitutional Identity and European Integration, edited by Alejandro Saiz Arnaiz and Carina Alcoberro Llivina, 17-36. Antwerp: Intersentia. [in English].

Rainer, Arnold. (2014). Constitutional Identity in European Constitutionalism. International conference «The role of constitutional justice in protecting the values of the rule of law» (8-9 September 2014, Chisinau). Available from: http://www.constcourt.md/public/files/file/conferinta_20ani/programul_conferintei/rainer_Arnold.pdf. [in English].

Finn, J. (1996). Constitutionalism, Identity, Difference, and Legitimacy: Theoretical Perspectives. Edited by Michel Rosenfeld. Durham: Duke University Press, 1994. 434p. American Political Science Review, 90(1), 224-225. doi:10.2307/2082866. [in English].

Savenko, M. D. (2012). Yurydychna arhumentatsiia v konstytutsiinomu sudovomu protsesi: metodolohichnyi aspekt. NAUKOVI ZAPYSKY NaUKMA. Tom 129. Yurydychni nauky. 11-15. [in Ukrainian].

Śledzińska-Simon, Anna. (2015). Constitutional identity in 3D: A model of individual, relational, and collective self and its application in Poland. International Journal of Constitutional Law, Volume 13, Issue 1, January. 124-155, DOI: 10.1093/icon/mov007 [in English].

Sentenza la Corte Constituzionale Italian 183/1973. (1973) Deposito del 27/12/1973. Pubblicazione in «Gazz. Uff.» n. 2 del 2 gennaio 1974. Available from: https://www.cortecostituzionale.it/actionRicercaSemantica.do [in English].

BVerfGE 37, 271 2 BvL 52/71 Solange I-Beschluß 29 May 1974. Available from: https://law.utexas.edu/transnational/foreign-lawtranslations/german/case.php?id=588https://law.utexas.edu/transnational/foreignlawtranslations/german/case.php?id=58 8 [in English].

BVerfG, Order of the Second Senate of 14 October 2004 - 2 BvR 1481/04-, paras. 1-72. Available from: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/EN/2004/10/rs20041014_2bvr148104en.html [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-27 — Оновлено 2021-05-12