МІСЦЕ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МЕДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Сібілла Булеца Завідувач кафедри цивільного права та цивільного процесу, Ужгородського національного університету,, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-5399.2020.2.02

Ключові слова:

охорона здоров’я, пацієнт, лікар, медицина, реформи, комп’ютер, інформаційні технології

Анотація

Політика держави полягає у інтеграції інформаційних систем в єдиний інформаційний простір в рамках електронної системи охорони здоров’я. Держава планує та координує інформаційні системи, які впроваджуються за рахунок державного або місцевих бюджетів з метою раціоналізаторського використання наявних ресурсів та уникнення дублювання функціональності інформаційних систем. Стосовно інформаційних систем, що реалізуються за рахунок приватних фондів, функція держави полягає у побудові інфраструктури (стандартизація, сертифікація, нагляд за ринком) для управління якістю на ринку. Держава забезпечує одноразове введення інформації та її подальшу обробку у багатьох інформаційних системах, зберігання основної інформації про пацієнтів у центральній складовій частині ВООЗ та розширену інформацію (наприклад, дані у клінічних реєстрах) у децентралізованих спеціалізованих інформаційних системах.

Метою даного дослідження є дослідження місця інформаційних технологій при здійсненні медичної діяльності. Слід зазначити, що медична діяльність - це сукупність дій медичних та фармацевтичних працівників щодо надання медичної допомоги або послуги пацієнту в рамках правових (за умови отримання ліцензії) та етичних (клятва Гіппократа) норм, тобто дотримання етапів лікування відповідно до встановлених стандартів МОЗ.

В дослідженні використовувалися наукові методи для об'єктивного та систематичного аналізу інформаційних технологій при виконанні медичної діяльності, а саме емпіричний, формально-логічний, порівняльно-правовий методи.

Слід зазначити, що e-Health - це електронна система, яка допомагає отримувати пацієнтам, а лікарям надавати якісні медичні послуги. Усі медичні записи протягом 2019 року будуть передаватися в електронному вигляді. Основною метою впровадження електронної системи охорони здоров’я є мінімізація шахрайства та корупції. У майбутньому e-Health дозволить кожному швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарі зможуть правильно поставити діагноз із цілісною картиною стану здоров’я пацієнта. Метою МОЗ є запуск повноцінного електронного охорони здоров’я до 2020 року, який не лише відображатиме стосунки між лікарнею та державою, а й буде реєстром медичних карток усіх українців.

Результати. Таким чином, із розвитком інформаційних технологій, зростаюча частка медичних досліджень, що спираються на математичне (комп’ютерне) моделювання, стала звичним явищем у клінічній практиці, даючи зрозуміти, що ІТ-можливості стають основним фактором, що сприяє медицині та охороні здоров’я. На сьогоднішній день у світі впроваджується багато серйозних досліджень та проектів для впровадження ІТ у медичній галузі. Завдяки медичній реформі, безперервна комп’ютеризація викликала необхідність у медичному персоналі володіти комп’ютерними навичками. Сьогодні в медичній галузі такі послуги, як електронна медична карта, електронний рецепт, електронне направлення тощо, включені в повсякденне життя. Електронна автоматизована підготовка призначень, рецептів, заяв, листів до лікарні та інших стандартизованих документів для пацієнтів. Зокрема, існують автоматизовані бази даних медичних, фармацевтичних та науково-педагогічних працівників МОЗ України.

Висновок. Вплив ІТ на охорону здоров’я відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки із впровадженням реформи охорони здоров’я в Україні відбувається повна комп’ютеризація всіх галузей медичної галузі.

Посилання

Колісник Т. Чи врятує вітчизняну медицину e-Health? Ваше здоров'я. 2017. URL: http://www.vz.kiev.ua/chy-vryatuye-vitchyznyanu-medytsynu-e-health/ (дата звернення: 20.02.2020).

Соловьев В.Н. Гражданско-правовое регулирование отношений, возникающих при реализации конституционного права граждан на медицинскую помощь : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: 12.00.03. Томск, 1999. 30 c.

Малая медицинская энциклопедия в 12-ти т. / отв. ред. В.Х. Василенко; АМН СССР. Москва : «Советская энциклопедия», 1967. Т. 5: Ларусан-Молоко. 1167 c.

Булеца С.Б. Цивільно-правові відносини в галузі медичної діяльності: проблеми теорії та практики : монографія. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2015. 600 сю

Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Цивільні правовідносини: навч. посіб. Київ : Істина, 2008. 304 с.

Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10.08.2000 р. № 195. Офіційний вісник України. 2001. № 9. Ст. 328.

Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 328. Офіційний вісник України. 2019. № 34. Ст. 1210.

Про електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 р. № 2155-VIII. Офіційний вісник України. 2017. № 91. Ст. 2764.

Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 р. № 80/94-ВР. Відомості Верховної ради України. 1994. № 32. Ст. 286.

Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р. № 2297-VI. Голос України. 2010. № 172.

Концепція інформатизації охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/uploads/2/12639-pro_20190604_1_dod.pdf (дата звернення: 20.02.2020).

Духовна О. Продовження медичної реформи: що зміниться у 2019 році? Юридична газета. 2019. № 6(660). URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/medichne-pravo-farmacevtika/prodovzhennya-medichnoyi-reformi-shcho-zminitsya-u-2019-roci.html (дата звернення: 20.02.2020).

Про формування автоматизованої бази даних медичних, фармацевтичних та науково-педагогічних працівників сфери управління МОЗ України: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.2006 р. № 842. Офіційний вісник України. 2007. № 5. Ст. 185.

Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII. Голос України. 2017. № 248.

Деякі питання електронної системи охорони здоров’я: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 411. Офіційний вісник України. 2018. № 46. Ст. 1604.

Повідомлення до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України». Аптека online. 2019. URL: https://www.apteka.ua/article/503988 (дата звернення: 20.02.2020).

Комп’ютеризація не зупиняється. Практика управління медичним закладом. 2018. URL: http://med-info.net.ua/index.php?q=content/kompyuterizats%D1%96ya-ne-zupinya%D1%94tsya (дата звернення: 20.02.2020).

Cheng T-M. Between a rock and a hard place: China’s health care reforms over the next ten years. Asia Dialogue. 2019. URL: https://theasiadialogue.com/2019/03/27/between-a-rock-and-a-hard-place-chinas-health-care-reforms-over-the-next-ten-years/ (дата звернення: 20.02.2020).

Sándor J. A karácsonyfa alá rejtette a kormány az egészségügyi reformját? Index. 2020. URL: https://index.hu/belfold/2020/01/01/korhaz_egeszsegugy_finanszirozas_kormanyhatarozat_atalakitas_sinko_eszter/ (дата звернення: 20.02.2020).

Gergely C. Alapjaiban forgatná fel a magyar egészségügyet az MNB javaslata. Portfolio. 2019. URL: https://www.portfolio.hu/gazdasag/20190228/alapjaiban-forgatna-fel-a-magyar-egeszsegugyet-az-mnb-javaslata-315763 (дата звернення: 20.02.2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-16

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА