Розробка теоретико-правових підходів до розуміння сутності соматичних прав людини в процесі біомедичних досліджень

Анотація

Вказується, теоретичні уявлення про відносини людини та сфери біомедичних досліджень неминуче будуть охоплювати аспекти, які не зводяться до предмета конституційно-правового регулювання. Відповідно методологічно невиправданим було б обмежувати уявлення про реалізацію соматичних прав громадян лише аналізом норм конституції. Сутність реалізації соматичних прав громадян у процесі біомедичних досліджень як важливого елемента в розвитку кожного суспільства та відповідно однієї з категорій конституційного права визначає необхідність розгляду їх з позицій онтології, гносеології та аксіології права. Таким чином, дослідження цих досить складних відносин неминуче передбачає визначення підходів до їхнього пізнання, дослідження порядку та принципів їх реалізації та захисту, соціально-правового «буття», аналіз тих цінностей, які набувають політико-правове вираження.

Визначено, задля створення надійного сучасного наукового фундаменту розуміння сутності соматичних прав людини у процесі біомедичних досліджень доцільним вбачається історичний екскурс у специфіку дослідження того чи іншого правового питання конституційно-правових засад закріплення окремих соматичних права, виділення певних пріоритетів дослідження, формулювання доктринальних положень, на підставі яких і формувалося раніше діюче та чинне законодавство. Це дозволить виділити певні тенденції розвитку як правової доктрини, так і нормотворчої діяльності, результатом якої є докорінне вдосконалення чинного законодавства України, у тому числі й кодифікованого змісту, окреслити певні проблемні питання із одночасним з’ясуванням шляхів їх вирішення у різні історичні періоди із тим, щоб уникнути в майбутньому негативного та запозичити позитивний досвід.

Автори стверджують, на основі аналізу праць теоретиків держави та права, конституціоналістів, вчених, що безпосереднто займаються вивченням соматичних прав людини, вчених-релігійних діячів можна зробити висновок про те, що історіографія соматичних прав людини в процесі біомедичних досліджень в широкому розумінні – це сфера наукових знань, яка вивчає розвиток конституційно-правової науки та її закономірності; у вузькому – це сукупність напрацювань із різних проблем історії сучасного конституціоналізму, прав людини, впливу релігії на права людини та механізм їх реалізації та захисту у певний історичний період.

У міру ускладнення суспільних взаємовідносин, питання біомедичних досліджень нерідко стали розглядатися як складова частина медичного права –нової галузі, що поетапно формується в сучасній Україні. У зв'язку з цим автором були вивчені питання побудови системи права, а також проблеми комплексного правового регулювання проведення біомедичних досліджень, які отримали висвітлення в працях А. Билиці, С. Болдіжар, С. Булеци, П. Вітте, Н. Кашканової, О. Кашинцевої, С. Козодаєва, А. Концовенко, А. Куліша, Ю. Кундієва, М. Менджул, С. Пустовіт, І. Сенюти, Ю. Турянського, Е. Труханової та ін.

При цьому, метою роботи є вивчення конституційно-правових засад та впливу різних факторів на механізм реалізації соматичних прав в процесі біомедичних досліджень.

Методологічну основу дослідження склали світоглядний діалектичний, загальнонаукові та конкретно-наукові методи пізнання явищ державно-правової дійсності. Так, зокрема, формально-логічні методи аналізу та синтезу дозволили розкрити зміст понять, які складають предмет дослідження, провести їх класифікацію, а також сформулювати проміжні та загальні висновки. Системний метод дозволив дослідити роль та значення соматичних прав людини серед інших прав і свобод людини і громадянина. За допомогою історичного методу було проаналізовано доктринальну базу дослідження, а також визначено основні етапи формування біомедичнх досліджень за участю людини. Структурно-функціональний метод дозволив з’ясувати внутрішню будову механізму конституційно-правового забезпечення соматичних прав і свобод людини і громадянина в процесі проведення біомедичних досліджень, а також визначити функціональне призначення кожного з елементів цього механізму. Зміст нормативно-правових приписів, що регулюють суспільні відносини, в межах яких здійснюється організація та функціонування механізму захисту соматичних прав людини в процесі проведення біомедичних досліджень, був розкритий за допомогою спеціально-юридичного методу пізнання. Компаративістський метод дозволив визначити схожі риси та відмінності у конституційно-правовому регулюванні механізму захисту соматичних прав людини в процесі проведення біомедичних досліджень.