КОНСТИТУЦІЯ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ФУНКЦІЙ

Анотація

Мета. Наукова публікація присвячена висвітленню особливостей правової природи конституції. Автори розглядають структуру та зміст конституції держави в контексті її функцій. Розглянуто специфіку змісту новітніх конституцій в історії світового конституціоналізму.

Методи. Методологічною основою роботи є постпозитивістська методологія дослідження проблем парадигми сучасного українського конституціоналізму, що є впорядкованою системою взаємоузгоджених ідеологічних принципів і методів, що дозволяють ґрунтовно і всебічно дослідити юридичні властивості парадигми конституціоналізму та визначити сутність та зміст її правовідносин.

Результати та висновки. Отже, головним і досі невирішеним питанням є двозначність того, що пропонується прийняти: нову Конституцію, нову редакцію чинної Конституції, зміни та доповнення до чинної Конституції. Хоча парадоксально, але в президентських промовах ці терміни неодноразово використовуються як синоніми. Однак юридично це абсолютно різні поняття. Ця термінологічна плутанина несе велику небезпеку втрати орієнтирів і заважає чіткому формулюванню проблеми в суто юридичній сфері.

Таким чином, ми вважаємо, що конституційний процес сьогодні надто політизований. На наш погляд, триває гостра політична боротьба за прийняття форми конституції, зручної для однієї із партій. Але насправді – для влади – кожен хоче максимум потужності. У тому числі через свою Конституцію, яка якось виконується. Однак Основний закон повинен бути прийнятий не з урахування кон'юнктури політичної доцільності, а повинен бути повним юридичним документом, що враховує досягнення світової юриспруденції, із суворим дотриманням усіх встановлених правових процедур. Адже конституція повинна бути головним документом держави, принаймні на десять років.