Децентралізація, як головний компонент реформи місцевого самоврядування

Анотація

Метою статті є дослідження реформи місцевого самоврядування, головним компонентом якої є – де- централізація. При цьому, головною метою реформи місцевого самоврядування на наш погляд є своєчасне, дієве, самостійне забезпечення його ефективної діяльності, перш за все, за власний рахунок вирішувати питання місцевого значення, що в подальшому призведе до повної мобілізації всіх внутрішніх резервів та наділення всіх територіальних громад великими ресурсам.
Під час дослідження були використані загальнонаукові методи, зокрема: історичний, логічний, систем- ний. Історичний метод був використаний при розгляді об’єктивного процесу розвитку поняття децентра- лізації з усіма її поворотами, особливостями. Логічний метод був використаний при відображення істо- ричного процесу поняття децентралізації в теоретичній і абстрактній формі. Системний метод дозволив розглянути децентралізацію у вигляді надзвичайно складної соціально-політичної системи. Саме через системний підхід створюється можливість всебічно оцінити сучасний стан децентралізації, її вагомий ре- сурсний та інтелектуальний потенціал, можливості для становлення та розвитку демократичної правової держави.
Визначено саме поняття «децентралізація», яке за загальним правилом інтерпретується як передача повноважень від органів державної влади до органів місцевого самоврядування.
В зарубіжних країнах, децентралізація розглядається як своєрідний процес передачі владних повнова- жень і відповідних фінансових ресурсів з центрального до нижчих рівнів державного управління, таких як провінції, регіони, райони та муніципалітети.
Проаналізовано та визначено основні типи децентралізації: політична, адміністративна і фіскальна, а також основні форми децентралізації: деволюція, делегування і деконцентрація.
Останнім часом, в державі та суспільстві, потребує вироблення нових підходів до системного аналізу, складу та змісту категорії «децентралізації», яка традиційно визначається, як своєрідний процес, в рамках якого в централізованої держави утворюються відповідні самостійні одиниці, які є носіями публічно-са- моврядної влади (місцевого самоврядування). При цьому, нагальною необхідною умовою стабільного та сталого розвитку громадянського суспільства та демократичної правової держави є ефективне забезпе- чення дієвого балансу не тільки загальнодержавних та місцевих інтересів, а й відповідна координація та кооперація цих інтересів на різних рівнях публічної влади.
Вважаємо, що продовження найбільш ефективної реформи місцевого самоврядування, головним ком- понентом якої є – децентралізація, буде сприятиме посиленню спроможності не тільки місцевих виконав- чих органів, а передусім, органів місцевого самоврядування, які по своїй природі є первинним інститутом безпосереднього народовладдя.