Національні стратегії розвитку та регулювання штучного інтелекту у сфері захисту прав людини

Анотація

Мета статті – дослідження національних стратегій розвитку та регулювання штучного інтелекту у сфері захисту прав людини; дослідження сучасних викликів та тенденцій, пов’язаних із використанням технологій штучного інтелекту, які мають вплив на людину.

Методи дослідження. Для досягнення окресленої мети й виконання поставлених завдань у процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціально-юридичних методів наукового пізнання: діалектичний, системно-структурний, логіко-семантичний, формально-логічний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, методи аналізу та синтезу.

Результати та висновки. Сьогодні у всьому світі, включаючи Україну, обговорюють регулювання штучного інтелекту (ШІ). Штучний інтелект, маючи значний потенціал для швидкого зростання, стає однією з найвпливовіших технологій у сучасному світі. Водночас постає питання про етичне та правове використання цих технологій. На тлі глобалізаційних процесів новітні технології систем ШІ, проникаючи у різні галузі, стають реальністю життя кожної людини, навіть на побутовому рівні. Наголошено, що уряди різних держав розуміють важливість застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі і технологій штучного інтелекту. Акцентовано увагу на тому, що якщо не контролювати ШІ, то це може призвести до проблем у сфері прав людини. Саме тому уряди багатьох країн світу намагаються захистити користувачів цифрових послуг від загроз та негативного впливу при використанні ШІ, розробляючи з цією метою свої стратегії розвитку та регулювання штучного інтелекту. Відзначено, що національні стратегії розвитку ШІ різняться одна від одної своїми цілями, але всі вони мають спільну мету – впровадження безпечних технологій ШІ у всі сфери життєдіяльності людини. Щоб краще зрозуміти вплив штучного інтелекту на людину та знайти рішення викликів, які він створює, необхідна міжнародна співпраця, яку підтримує GPAI (Глобальне партнерство зі штучного інтелекту). На підставі проведеного дослідження доведена необхідність посилення інтересу до вирішення проблем захисту людини від потенційних загроз ШІ на міжнародному рівні. Охарактеризовано основні напрямки розвитку безпечного штучного інтелекту, що оговорювались на першому в історії саміті, проведеному у Великій Британії. Безпечна розробка штучного інтелекту дозволить використовувати його технології на благо людства. Визначено основні нормативно-правові акти, котрі є визначальними для формування як міжнародної, так і національної політики кожної держави, що регулюють сферу захисту прав людини в галузі використання ШІ. Висвітлено становлення міжнародних та європейських стандартів у сфері застосування штучного інтелекту. Проаналізовано нормативно-правові документи, котрими закріплюється та регулюється реалізація технологій Ші в Україні.

Зроблено висновок, що на сьогодні жодна держава у світі не спроможна працювати над створенням і впровадженням ШІ ізольовано від інших: лише міжнародне співробітництво науковців здатне забезпечити розвиток високих технологій ШІ. Україна як частина європейської спільноти держав і член Спеціального комітету зі штучного інтелекту при Раді Європи має орієнтуватися перш за все на стандарти Європейського Союзу, Ради Європи та інших загальноєвропейських інституцій щодо розвитку ШІ. Правове регулювання використання штучного інтелекту в Україні знаходиться на стадії розробки. Основою для підготовки державних програм і нормативно-правових актів, які стосуються розвитку ШІ в Україні, повинна стати стратегія розвитку штучного інтелекту на 2022–2030 роки. З метою усунення ризиків штучного інтелекту при розробці національних нормативно-правових актів пропонується опиратися на європейські та світові стратегії розвитку та регулювання ШІ, враховуючи міжнародні стандарти та етичні принципи при його використанні.