Цифровий суверенітет: концептуальні виклики та конституційні наслідки

Автор(и)

  • Євген Новіков докторант кафедри права Європейського Союзу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-5399.2024.1.08

Ключові слова:

цифровий суверенітет, технологічний суверенітет, технології

Анотація

У цій статті розглядається, як національні держави та інтеграційні об'єднання, такі як Європейський Союз, використовують концепцію цифрового суверенітету у своєму політичному дискурсі. Вона починається з припущення, що сучасна цифрова політика цих утворень нерозривно пов'язана з ідеєю цифрового суверенітету.

У дослідженні проаналізовано чинники, які призвели до того, що національні держави та Європейський Союз вступили в нову фазу сучасного конституціоналізму – цифрового конституціоналізму. Сучасний європейський конституціоналізм накопичив досвід у різних соціальних сферах, про що свідчать такі явища, як економічний конституціоналізм. У цифрову епоху він ставить і намагається відповісти на питання про те, як цифровий конституціоналізм може подолати обмеження традиційного конституційного мислення, зокрема його зосередженість на державно-правових і політичних явищах. У статті досліджується, якою мірою узагальнення суто державних конституційних принципів може просунутися в цифрову епоху.

Підкреслюється, що цифровий конституціоналізм є зручною концепцією для пояснення феномену конституційної стійкості до викликів, створених цифровими технологіями. Зазначається, що в зарубіжній, а особливо в українській, юридичній науці ще не сформувалося чіткого та уніфікованого бачення цього поняття.

Ця стаття містить огляд літератури про цифровий конституціоналізм і пропонує аналіз теоретичних засад, що оточують цю концепцію. Вона стверджує, що цифровий конституціоналізм – це ідеологія, яка адаптує цінності сучасного конституціоналізму до вимог цифрової епохи. Наразі цифровий конституціоналізм не дає нормативних відповідей на виклики цифрових технологій, а скоріше представляє набір принципів і цінностей, які їх інформують і спрямовують.

У статті стверджується, що управління Інтернетом розвивається в напрямку фрагментації, поляризації та гібридизації, які сприяють розвитку архітектури свободи і влади в цифровому середовищі. Дослідження спрямоване на виявлення конституційно значущих загроз, пов'язаних з цифровізацією, і дозволяє розробити конституційні контрстратегії.

Біографія автора

Євген Новіков, докторант кафедри права Європейського Союзу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,

<br data-mce-bogus="1">

Посилання

Barlow, J. P. (1996). Declaration on the Independence of Cyberspace. Available from: https://www.eff.org/cyberspaceindependence. [in English].

Becerra, M. & Waisbord, S. R. (2021). The curious absence of cybernationalism in Latin America: Lessons for the study of digital sovereignty and governance. Communication and the Public. 6(1-4): 67-79. [in English].

Bellanova, R., Carrapico, H., & Duez, D. (2022). Digital/sovereignty and European security integration: an introduction. European security, 31(3), 337–355. [in English].

Bratton, B.H. (2015). The stack: On software and sovereignty. MIT press. Available from: https://observatory.constantvzw.org/books/benjamin-h-bratton-the-stack-on-software-and-sovereignty-2.pdf. [in English].

Budnitsky, S., & Jia, L. (2018). Branding Internet sovereignty: Digital media and the Chinese–Russian cyberalliance. European Journal of Cultural Studies, 21(5), 594–613. [in English].

Bytyak Y., Yakovyuk I., Tragniuk O., Komarova T. & Shestopal S. (2017). The State Sovereignty and Sovereign Rights: The Correlation Problem. Man In India, 97, 577-588. [in English].

Celeste, E. (2021). Digital sovereignty in the EU: Challenges and future perspectives. In F. Fabbrini, E. Celeste, & J. Quinn (Eds.), Data protection beyond borders: Transatlantic perspectives on extraterritoriality and sovereignty. Hart Publishing. Рp. 211-228. [in English].

Celeste E. What is digital constitutionalism? Available from: https://digi-con.org/what-is-digital-constitutionalism/.

Couture, S. & Toupin, S. (2019) What does the notion of ‘sovereignty’ mean when referring to the digital? New Media & Society. 21(10): 2305-2322. [in English].

Csernatoni, R. (2022). The EU’s hegemonic imaginaries: from European strategic autonomy in defence to technological sovereignty. European security, 31(3), 395–414. [in English].

De Gregorio, G. (2021). The rise of digital constitutionalism in the European Union. International Journal of Constitutional Law. Vol. 19. Issue 1. P. 41-70. Available from: https://doi.org/10.1093/icon/moab001. [in English].

Duarte, M.E. (2017). Network sovereignty: Building the internet across Indian country. University of Washington Press. [in English].

European Commission (2021) A Europe Fit for the Digital Age. Empowering People With a New Generation of Technologies (Brussels: European Commission). [in English].

Global System Mobile Association. (2020). Sovereignty, resilience and trust. Available from: https://www.gsma.com/gsmaeurope/wp-content/uploads/2020/11/GSMA-Europe_Sovereignty-Resilience-and-Trust.pdf. [in English].

Floridi, L. (2020). The Fight for Digital Sovereignty: What It Is, and Why It Matters, Especially for the EU. Philos. Technol. 33, 369-378. [in English].

Haché, A. (2014). La souveraineté technologique. Mouvements, 79(3), 38-48. [in English].

Kostytskyi, M., Beschastnyi, V. & Kushakova-Kostytska, N. (2022). Digital Constitutionalism: a New Paradigm and Prospects for Development in Ukraine. Fìlosofs׳kì ta metodologìčnì problemi prava, 2(24): 9-26. [in English].

Kukutai, T., & Taylor, J. (2016). Pathways to First Nations' data and information sovereignty. In Indigenous Data Sovereignty: Toward an agenda. ANU Press. [in English].

Kuner, Ch. (2019). The Internet and the Global Reach of EU Law, in M. Cremona, and J. Scott (eds), EU Law Beyond EU Borders: The Extraterritorial Reach of EU Law. Oxford; online edn, Oxford Academic. Available from: https://doi.org/10.1093/oso/9780198842170.003.0004. [in English].

Lambach, D., & Oppermann, K. (2023). Narratives of digital sovereignty in German political discourse. Governance, 36(3), 693-709. [in English].

Lehuedé, S. (2024). An alternative planetary future? Digital sovereignty frameworks and the decolonial option. Big Data & Society, 11(1). [in English].

Mueller, M. (2017). Will the internet fragment?: Sovereignty, globalization and cyberspace. John Wiley & Sons. [in English].

Pasquale, F. (2017). From Territorial to Functional Sovereignty: The Case of Amazon. URL: https://bit.ly/2K1cs3N. [in English].

Robles-Carrillo, M. (2023). Sovereignty vs. Digital Sovereignty. Journal of Digital Technologies and Law, 1(3), 673–690. https://doi.org/10.21202/jdtl.2023.29. [in English].

Steiner, J.E. (2015). Chapter 8: Cybersecurity Requires a Whole-of-the-Nation Effort. In Homeland Security Intelligence. SAGE Publications, Ltd. https://doi.org/10.4135/9781483395425. [in English].

The Court of Justice invalidates Decision 2016/1250 on the adequacy of the protection provided by the EU-US Data Protection Shield. Available from: https://curia.europa.eu/jcms/upload/docs/application/pdf/2020-07/cp200091en.pdf. [in English].

The right to Internet access. Available from: https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=20870& lang=en. [in English].

Vibert, F. (2018). Making a 21st Century Constitution. Playing Fair in Modern Democracies. Cheltenham, UK; Northampton, MA,USA: Edward Elgar Publishing. 336 p. [in English].

Yakoviyk I.V., Shestopal S.S., Baranov P.P. & Blokhina N.A. (2018). State sovereignty and sovereign rigts: EU and national sovereignty. Opcion. 34(87-2). Рp. 376–385. [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-21

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ ЯК СУЧАСНА НАУКА