Конституційна система захисту прав і свобод людини та громадянина: теоретико-правові засади та роль адвокатури

Анотація

Стаття присвячена дослідженню конституційної системи захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні з особливим акцентом на ролі адвокатури в цій системі. Автор аналізує сучасний стан правозахисних механізмів та виявляє значний розрив між конституційними деклараціями про правову державу та їх практичною реалізацією.
Дослідження обґрунтовує необхідність концептуального переосмислення структури державних обов’язків у сфері прав людини. Запропоновано відійти від традиційного розуміння триєдиного обов’язку «визнання-дотримання-захист» і розглядати захист як самостійний державний обов’язок. Така диференціація обумовлена специфікою суб’єктів реалізації, особливостями функціонування та різними механізмами забезпечення кожного з цих обов’язків.
Особливу увагу приділено ролі адвокатури як незалежного інституту громадянського суспільства. Доведено, що діяльність адвоката не має подвійного характеру, а є єдиною за своєю суттю: захищаючи права окремої особи, адвокат одночасно сприяє зміцненню законності в суспільстві. Встановлено прямий зв’язок між ефективністю адвокатської діяльності та загальним рівнем демократичного розвитку держави.
Автор критично оцінює сучасний стан правової державності в Україні, констатуючи, що проголошення правової держави в Конституції не відповідає реальному стану речей. Виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективному функціонуванню правозахисних механізмів: недовіру громадян до державних інститутів, порушення прав з боку владних структур, слабкість інститутів громадянського суспільства.
Дослідження базується на комплексному аналізі вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, міжнародних документів у сфері прав людини, конституційних положень та правозастосовної практики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національного законодавства у сфері захисту прав людини та розвитку інститутів громадянського суспільства.